Прелесть – найважча духовна хвороба людини, – викладач КДАіС

За його словами, прелесть є «самообманом, таким станом, коли він, з одного боку, необ'єктивно оцінює навколишню дійсність, якісь явища або процеси, що відбуваються навколо, але найголовніше, свій внутрішній світ, вважаючи, на тлі крайньої омани, що саме його думка про щось є найбільш правильною та щирою. З іншого боку, відкидаючи всяку критику, переконання та альтернативну думку з боку».

Богослов розкриває значення цього релігійного поняття на прикладі житія святителя Микити Печерського та пояснює, що причиною його омани стали «молодий вік, недосвідченість у духовному житті, відсутність смиренної думки про себе, але найголовніше – непослух духівнику».

На думку отця Феодосія, святитель вже був в омані, бо ослухався. «Надалі (особливо у затворі), бажання швидких результатів у духовному житті спонукало його бачити ці прояви духовності в усьому. Саме тому він дуже швидко і необдумано поклонився дияволу, який явився йому у вигляді ангела світла. Прагнення, всупереч усьому, прийняти бажане за дійсне стає приводом для такого важкого духовного стану», – говорить він.

Викладач вважає, що «такі міркування підтверджуються ще й тим, що саме після молитов старців про його духовне одужання, завдяки його послуху та вже смиренному сприйняттю своїх можливостей, молодий та спокушений чернець став духовно зрілим і, в підсумку його життя, святим».

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.

Читайте також